(04563) 6-15-24

(096) 390-63-39

(099) 752-31-50

(063) 781-93-50

09111, Україна, Київська область

м. Біла Церква, вул. Лісова, 2-Б

e-mail: bc.dibrova@meta.ua

Бронювання
номерів
Акції

Ми в соцмережах

Історія


Історія Санаторію "Діброва"  

На мальовничих берегах красуні-ріки Рось, яка тихо несе свої води до сивого Дніпра, стоїть одне із міст часів Київської Русі –  Біла Церква.

Біла Церква сьогодні –  це місто, в якому минуле та сучасне переплітаються в єдине ціле.

 В унікальному місці, на мальовничому березі річки Рось, навпроти дендропарку "Олександрія", поряд із дубовим лісом, в урочищі Голендерня розташований Санаторій "Діброва", який за роки свого існування став відомий не тільки на Україні, а й за її межами.

Санаторій побудуваний у 1984 році,  всі корпуси – головний корпус, водолікарня, їдальня, адміністративний з'єднані між собою, що досить зручно особливо в осінньо-зимовий період.

Чудова лісопаркова зона, річка із золотистими піщаними пляжами, зручний транспортний зв'язок - все це вабить сюди тисячі туристів, які приїздять у м. Біла Церква, щоб доторкнутися до древньої історії, помилуватися пам'ятниками архітектури - німими свідками далекого минулого.

Відомості про фольварк "Голендерня"

Санаторій "Діброва" розташований на території урочище "Голендерня". Основним типом садово-паркового ландшафту "Голендерні" є лісовий. Його формують насадження різних видів і віку, серед яких найцінніші – вікові насадження дубів (його насадження займають 72,98 га, що становить 73% від озелененої площі).

Близько 1% озелененої площі урочища займають ділянки альпільського типу садово-паркового ланшафту. Всього на тереторії урочища "Голендерня” ростуть 70 видів дерев. За часів графів Браницьких на сучасній території Санаторію знаходився фольварк, який був з’єднаний з правим берегом річки, де розташований історичний парк "Олександрія”, паромом.


Історія створення Дендропарку "Олександрія"

У 1774 році польський король Август Станіслав Понятовський отримує у довічне володіння від Речі Посполитої тоді найбагатше в Україні Білоцерківське староство, яке 13 грудня того ж року передає разом з будівлями у Варшаві великому коронному гетьману Польщі Францішеку Ксаверію Браницькому, герба Корчак. Ці землі Ксаверій Браницький отримав у нагороду за придушення хвилі селянсько-козацьких повстань –  Коліївщини. До його нових володінь входили міста Біла Церква і Сквира, а також 134 села з населенням понад 40 тисяч чоловік. З цього часу Біла Церква стає приватним містом графів Браницьких.

У 1781 році у Санкт-Петербурзі гетьман узяв шлюб з улюбленою камер-фрейліною імператриці Катерини II, племінницею Світлішого князя Григорія Потьомкіна, Олександрою Василівною Енгельгардт. Деякі історики вважають її позашлюбною донькою Катерини ІІ і Сергія Салтикова. Шлюб Ф. К. Браницького з О. В. Енгельгардт відповідав політичним реаліям того часу. Катерина ІІ бажала стабільного миру з Польщею і заохочувала шлюби між російськими дворянами і польською шляхтою. За О. Браницькою гетьман отримав пристойний посаг –  600 000 карбованців сріблом і велику ділянку землі. Катерина II подарувала подружжю на весілля Шуваловський палац в Петербурзі. Прибуток К. Браницького з самої тільки Білої Церкви приносив 750 000 золотих. Разом з маєтками - Ставище, Рокитне, Лисянка та іншими він складав приблизно 2 мільйони.
 

Зиму Браницькі проводили при дворі Катерини ІІ у Петербурзі, а влітку переїжджали у свої маєтки на Україні, найчастіше у Білу Церкву. Згодом, у 1784 році, О. В. Браницька отримала цей маєток у дарунок від свого чоловіка і почала наводити в ньому лад. За характером графиня була вольовою, цілеспрямованою жінкою, яка вміла самостійно вирішувати питання керівництва маєтком. Незважаючи на величезні статки, вона була дуже ощадливою господинею.

Парки європейських столиць, де вона неодноразово бувала, надихнули Олександру Браницьку на створення не менш вишуканого парку у своїй головній резиденції. Спочатку вона мала намір збудувати парк у Шкарівському лісі (за 10 км на південь від Білої Церкви), але згодом, детальніше ознайомившись з навколишньою місцевістю, зупинилася на ділянці віковічної діброви у західному напрямку, за 3 км від Білої Церкви, в урочищі Гайок. Назву парку дала на свою честь –  «Олександрія».

У 1791 році помирає князь Григорій Потьомкін. Після його смерті графиня, за підтримки Катерини ІІ отримує більшу частину спадщини князя. Зважаючи на ту роль, яку зіграв в її житті Г.Потьомкін, Браницька вирішує присвятити будівництво майбутнього парку його пам'яті, а також збудувати в парку його мавзолей. Проект мавзолею виконав у 1795 році відомий архітектор, автор Таврійського палацу Г. Потьомкіна у Петербурзі –  Іван Старов. Мавзолей мав стати домінантою всієї нової композиції парку «Олександрія». Він повинен був розповідати про життя та велич Г. О. Потьомкіна.


Copyright © 2021 «Діброва»
Дизайн та розробка сайту Сергій Леонов